На п’ятдесятий день після Христового Воскресіння Церква святкує важливу подію, сповнення обітниці Ісуса Христа – прихід Утішителя. У цьому контексті вартує відзначити, що саме Зіслання Святого Духа ознаменовує початок Церкви Христової, а тому саме П’ятидесятниця вважається днем народження Церкви. Через десять днів після відходу Христа до дому Отця на апостолів, що перебувають в очікуванні, сходить Дух Святий в вогняних язиках. Саме ця подія звершує і відкриває повноту участі Трьох Осіб Пресвятої Тройці у історії спасіння людини. Зіслання Святого Духа описує ап. Лука в Діяння Апостолів (2,1-13).

1 Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. 2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони 3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. 4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. 5 Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. 6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... 7 Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? 8 Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? 9 Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії 10 і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, 11 юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! 12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? 13 А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

Одним з перших дарів Святого Духа для новонародженої Церкви була здатність апостолів проповідувати в такий спосіб, що кожен, хто їх слухав, чув свою рідну мову. Як колись Господь у Вавилоні змішав мови старозавітніх людей і не допустив великого гріха гордості та вивищення понад Бога, так у П’ятидесятниці Триєдиний Бог, даючи дар мов апостолам, уможливлює поширення євангельської проповіді.

В другій главі Діянь є також перша проповідь Петра (2,14-36).

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! 15 Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, 16 а це те, що пророк Йоіл передрік: 17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. 18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть! 19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму. 20 Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! 21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться. 22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, 23 Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили. 24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла. 25 Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. 26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. 27 Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! 28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм! 29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. 30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, 31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.. 32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! 33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте. 34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, 35 доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! 36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

У літургійному сенсі свято П’ятидесятниці особливе тим, що на вечірні читаються коліноприклонні молитви, які уклав у ІV ст. Василій Великий. Традиційно ця Вечірня має служитися зразу ж по закінченню Божественної Літургії.

Українці мають добру традицію прикрашати свої доми та храми зеленню, яка в даному контексті має два значення: перше – приношення цвіту та зелені, що символізує народження і розцвітання Церкви та життєдайної сили Святого Духа; друге – зелений колір у візантійській іконографії вважається кольором Третьої Особи Божої – Святого Духа.