| Храмовий празник у Берестечку
|
8.06.2009
В понеділок Церква обходила світлий празник Пресвятої Трійці. Саме в цей день святкує своє храмове свято громада міста Берестечка. Храмом для вірних греко-католиків став костел, який історія знає як Святотроїйцький, що належав колись ордену тринітаріїв.
Об 11:00 почалася Божественна Архієрейська Літургія, яку очолив Екзарх Луцький Кир Йосафат (Говера) у співслужінні місцевого душпастиря о Івана Мислюка, настоятеля катедрального храму м. Луцька о. Романа Бегея, та о. Володимира Лещишина. Урочистості Богослужінню додав спів студентів Тернопільської Вищої Духовної Семінарії ім. Патріарха Й. Сліпого.
У своєму повчанні до вірних владика Йосафат наголосив на єдності і троїчності Пресвятої Тройці та аплікував цю єдність до життя кожного вірного християнина, чи то у політичній діяльності, чи у громадському житті, чи у стосунках між членами сім’ї, яка у всі часи і при всіх урядах вважалася ключовою ланкою суспільства.
На закінчення святкування відбулося освячення води, а співці виконали кілька пісень як релігійного так і патріотичного характеру.
Однак в цей день відбулася ще одна, дуже важлива для громади м. Берестечка подія. Вірні прощалися з о. Іваном Мислюком, який відходив на служіння в Івано-Франківську єпархію. Його обов’язки перейняв о. Володимир Лещишин.
Після всіх урочистостей владика та священики відбули на міський цвинтар, де відслужили панахиду на могилі тих, хто віддав своє життя за волю України.
Історична довідка
Святотроїцьйкий костел. Датований 1711 роком. Збудований у стилі рококо у центрі містечка на честь 60-ти ліття перемоги війська польського короля Яна Казимира ІІІ над козацькими загонами під Берестечком. Майже сто років святинею опікувався орден тринітаріїв. Історики стверджують, що тут був орган, подарований Польщею, який на той час, вважався великою розкішшю. Не менш розкішними були і розписи та оздоба святині, однак на сьогодні все це втрачено. Під костелом є кілька підземних переходів, які на даний момент не придатні до використання. Існує інформація, що один із них вів до маєтку князя Пронського, що розміщений неподалік, інший простягався аж на 2 кілометри до маєтку князя Рінчинського.
Сьогоднішній стан цієї колись величної будівлі, яка, до-речі, є архітектурною пам’яткою і охороняється державним законодавством, вкрай незадовільний. У притворі сьогодні розмістилася греко-католицька громада міста.
|
